Миколаївська обласна організація
профспілки працівників
освіти і науки України

24 лютого 2022 року російські війська вторглися на територію України. Бойові дії дійшли і до нашого міста Вознесенська. Це повномасштабне вторгнення об’єднало нашу профспілкову організацію в єдиний згуртований колектив. Бажання допомогти нашим військовим перетворилося у згуртовані дії адміністрації та профспілки. Завдяки небайдужим жителям міста знайшли швейні машинки. Волонтери надали тканину та нитки і як результат – пошиті балаклави. Порадувати наших захисників домашньою їжею був наш наступний крок. Смачними домашніми смаколиками, а саме, варениками, вертутами, оладками та картопелькою нагодували наших захисників. Війна не знає свят. Великдень прийшов без святкових заходів, але із смачними пасочками, імбирним печивом та оберегами, які для наших захисників виготовили вихованці закладу.

Не знаю, скільки днів…

Здається, вічність.

Розпалася доба, як бите скло,

Відтоді, як маленький чоловічок

Приніс велике в Україну ZVO….

          Чи не здавалося вам останнім часом, що ви існуєте в якійсь паралельній реальності? Ніби те, що відбувається навколо, ніяк не могло трапитися із вами?. Може, це сон? Інакше як можна пояснити те, що діється нині у самісінькому серці Європи?

    Сьогодні сто третій день війни. Пройшли вже перші страхи, розпач,відчай. Залишилось лише бажання якнайшвидше прискорити її  кінець, досягнути очікуваної перемоги, знову відчути смак мирного життя.

Триває протистояння всього Українського народу проти російської агресії. Цей надскладний період, об’єднавши, скерував нас до однієї мети – ПЕРЕМОГИ та МИРУ!

- Хто зараз не думає про перемогу?

- Хто не думає про швидше закінчення воєнного стану?

- Хто зараз не докладає зусиль, щоб наблизити час спокою, свободи і вільного пересування по країні і за її межі?

   Рано – вранці 24 лютого 2022 р. Росія завдала ракетних ударів по території України й розпочала повномаштабне вторгнення. Напад сусідньої держави на Україну не залякав, а ще більше згуртував наш народ, бо українці - це незламна та нескорена нація.

   Біда прийшла в наш дім зненацька, але ми змогли об’єднатися, адже мотивація проста: жити в мирній, квітучій Батьківщині. Сьогодні просто не можна бути байдужим. Це наше майбутнє, майбутнє наших дітей. Перемога та мир самі собою не настануть. Треба діяти, а не чекати, треба допомагати, чим можемо, бо знаємо , що разом ми – сила!