Право профспілок на інформацію та консультації: судова практика

     468745457Згідно положень статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

      Зазначена норма щодо завчасного надання роботодавцем інформації профспілкам щодо звільнення працівників у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією також узгоджується з положеннями частин 2 та 3 статті 494 Кодексу законів про працю України.

   Невиконання цих законодавчих приписів є підставою для скасування розпорядження районної державної адміністрації про ліквідацію відділу освіту: до такого висновку дійшов Черкаський окружний адміністративний суд під час розгляду адміністративної справи № 823/310/16 за позовом Катеринопільської районної організації профспілки працівників освіти і науки України до Катеринопільської РДА Черкаської області про визнання протиправними дій та скасування розпорядження.

    Постановляючи рішення про задоволення позову районної організації профспілки суд застосовував принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини та основоположних міжнародно-правових актів.

      Так, у пункті 45 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Національної профспілки бельгійської поліції від 27жовтня 1975року — Суд зазначив, що серед способів реалізації передбаченого пунктом 1 статті 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод міститься право членів профспілок бути заслуханими з питань, що стосуються їх інтересів,та охоплює всі суттєві елементи діяльності профспілок, включаючи право на участь в консультаціях.

     Суд також врахував вимоги Європейської соціальної хартії (ратифіковано Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V) згідно якої, сторони визнали метою своєї політики, яку вони запроваджуватимуть усіма відповідними засобами як національного, так і міжнародного характеру, досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися, серед інших, право працівників отримувати інформацію і консультації на підприємстві та брати участь у визначенні та поліпшенні умов праці та виробничого середовища на підприємстві (пп.21-22 частини І преамбули).

   Україною взято обов’язок за статтею 21 «Право на інформацію та консультації», відповідно до якої з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників отримувати інформацію і консультації на підприємстві Сторони зобов’язуються вживати заходів або заохочувати заходи, які надають можливість працівникам або їхнім представникам згідно з національним законодавством і практикою:

a) отримувати регулярно або у належний час та у зрозумілий спосіб інформацію про економічний і фінансовий стан підприємства, на якому вони працюють, при тому розумінні, що деяку інформацію може бути заборонено для розголошення або віднесено до розряду конфіденційної, якщо її оприлюднення може завдати шкоди підприємству;

b) отримувати своєчасно консультації щодо запропонованих рішень, які можуть суттєво вплинути на інтереси працівників, особливо щодо тих рішень, які можуть серйозно впливати на наявність робочих місць на підприємстві.

   Права та свободи, закріплені у документах, які мають статус міжнародно-правових договорів, є частиною національного законодавства України, оскільки згідно з частиною 1 статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

   Суд зробив висновок, що відповідачем не дотримано встановлений законодавством порядок щодо звільнення працівників у зв’язку із ліквідацією, зокрема, не дотримано положення статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статті 494КЗпП України щодо не проведення консультації з профспілковим органом про намічувані заходи щодо звільнень, пов’язаних з припиненням юридичної особи шляхом ліквідації відділу освіти та ненадання профспілковій організації інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, що має наслідком скасування оскаржуваного розпорядження в частині ліквідації відділу освіти.

                                                                                                                                                           

За матеріалами офіційного сайту

Профспілки працівників освіти і науки Україниalt

alt