Чи має право отримати листок непрацездатності та допомогу з тимчасової непрацездатності у зв’язку із доглядом за хворою дитиною працююча бабуся, яка фактично здійснює догляд за дитиною під час її хвороби ?

Порядок та умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності визначені в Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 року № 455 (далі — Інструкція № 455).

Відповідно до Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності, який видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, що проживають в Україні та працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.

Інструкцією № 455 передбачено, що для догляду за хворим членом сім’ї листок непрацездатності видається лікарем одному з працюючих членів сім’ї або іншій працюючій особі, яка фактично здійснює догляд. Тобто листок непрацездатності може бути виданий працюючій бабусі дитини, якщо вона фактично доглядає за цією дитиною.

Порядок виплати допомоги з тимчасової непрацездатності за таким листком непрацездатності залежить від віку дитини.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ із змінами (далі — Закон України № 2240-ІІІ) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання у неї страхового випадку, зокрема, догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною.

Відповідно до частини 5 статті 35 Закону України № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання у порядку та розмірах, встановлених Законом України № 2240-ІІІ.

Відповідно до частини 3 статті 35 Закону України № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом із хворою дитиною.

Згідно з абзацом 4 частини 2 статті 35 Закону України № 2240-ІІІ застрахованим особам, які працюють на сезонних та тимчасових роботах, у разі здійснення догляду за хворою дитиною віком до 14 років допомога по тимчасовій непрацездатності призначається та виплачується не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.

Відповідно до частини 4 статті 35 Закону України № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, — не більш як за 7 календарних днів.

Згідно зі статтею 37 Закону України № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у таких розмірах:

– 60 відсотків середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п’яти років;

– 80 відсотків середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;

– 100 відсотків середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

– 100 відсотків середньої заробітної плати — застрахованим особам, віднесеним до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».

Відповідно до частини 6 статті 35 Закону України № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.