Статтею 97 Кодексу законів про працю України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Заробітна плата виплачується у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України роботодавці несуть фінансову відповідальність за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам більш як за один місяць та виплату її не в повному обсязі у вигляді штрафу в розмірі 3 мінімальних зарплат (у 2020 році — 14 169 грн).

Також статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі, у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 — 1 700 грн).

За повторне протягом року порушення, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, — від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 — 5 100 грн).

Відповідно до статті 221 КУпАП України справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 41 КУпАП України, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 41 КУпАП України, мають право державні інспектори праці Державної служби України з питань праці, а також посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (стаття 255 КУпАП України).

Статтею 175 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 — 17 000 грн) або виправних робіт на строк до 2-х років, або позбавлення волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо заробітну плату не виплатили через нецільове використання коштів, призначених для її виплати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 — 25 500 грн) або обмеженням волі на строк до 3-х років, або позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кримінальним кодексом України передбачено, що роботодавець звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до відповідальності ним буде здійснено виплату заробітної плати.