Особливості надання щорічної відпустки педагогічним та науково-педагогічним працівникам у перший та наступні роки роботи

Відповідно до частини 5 статті 10 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР із змінами та доповненнями (далі — Закон України «Про відпустки») право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві, установі, організації.

Проте, згідно з частиною 14 статті 10 Закону України «Про відпустки» керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

У разі необхідності санаторно-курортного лікування педагогічним працівникам навчальних закладів та навчальних частин (підрозділів) інших установ та закладів щорічна основна відпустка або її частина може надаватись протягом навчального року, якщо це передбачено колективним договором.

Особам, які працюють на умовах неповного робочого часу, у тому числі особам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, надається щорічна основна відпустка повної тривалості.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим комітетом) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, та доводиться до відома усіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси навчального закладу, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку (частина 10 статті 10 Закону України «Про відпустки»).

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, встановлених графіком відпусток, узгоджується між працівником та власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком відпусток терміну (частина 11 статті 10 Закону України «Про відпустки»).

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам (частина 12 статті 10 Закону України «Про відпустки»).