Вихідна допомога – це мінімальна матеріальна компенсація, яку гарантовано працівнику ст. 44 КЗпП України у разі його звільнення у зв»язку зі скороченням.

При звільненні з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв»язку зі змінами в організації виробництва і праці, зокрема в разі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання установи, організації, працівникам виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку ( п. 1 ст.40 та ст.44 КЗпП України).

Розмір вихідної допомоги диференціюється залежно від підстави, з якої провадиться звільнення:

-         при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п.6 ст. 36 та п.п.1,2 і 6 ст.40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога не менше середнього місячного заробітку ;

-         у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну службу ( п.3 ст.36 КЗпПУкраїни – у розмірі двох мінімальних заробітних плат;

-         у випадку порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору ( ст. 38 і ст. 39 КЗпП України) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Для розрахунку вихідної допомоги при звільненні працівника необхідно визначити розмір середньомісячної заробітної плати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100.

Умови виплати при звільненні здійснюються відповідно до вимог ст.116 КЗпП України. Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати: має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України , при відсутності спору про їх розмір установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

( відділ з соціально – економічних та правових питань обкому профспілки )