Баштанська районна організація профспілки працівників освіти і науки України одна з найбільш чисельних і дієвих громадських організацій Баштанщини. Вона об’єднує 36 первинних профспілкових організацій, в рядах яких понад 1100 членів профспілки. Районна організація профспілки навчається з активною громадянською позицією і переконаннями, здатне конструктивно, наполегливо відстоювати трудові права, соціально-економічні, духовні  інтереси членів профспілки, використовуючи різноманітні форми і методи роботи та визнаючи найбільш перспективним і конструктивним видом соціального партнерства переговорний процес.

Профспілка працівників освіти і науки України спрямовує свою діяльність на представництво трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки, захист трудових прав та соціально-економічних інтересів працівників, підвищення престижу педагогічної праці, професійного рівня педагогів, здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю, правовий захист членів профспілки, укладання колективних договорів та угоди, здійснення контролю за їх виконанням, співпраці з керівниками навчальних закладів.

Чи потрібна профспілка? Запитання, здавалося б, потребує позитивної відповіді. Але, на жаль, останнім часом воно звучить все наполегливіше в багатьох колективах. Що це? Втрата людської довіри, розчарування? А мені природа цього запитання є досить зрозумілою. Справа в тому, що країні бракує стабільності, зростають ціни, надбавки не встигають наздоганяти інфляцію. Учителі все частіше змушені замислюватися над питанням соціальних гарантій і пов'язують свої надії з профспілками, які вважають захисниками власних інтересів. А якщо люди пов'язують з профспілками своє майбутнє, значить профспілки потрібні.

Є чимало державних органів, які зобов’язані турбуватися про громадян, створювати  умови для нормального життя і праці. Ось і знову виходить, що профспілка потрібна. Як і багато років тому у людей виникає необхідність боротися за свої права, за належні умови життя.

Говорити про те, що профспілки не потрібні, може лише людина, яка відірвана від колективу, від громадського життя, яка інертна і безініціативна за своїм характером.   І ще. Як іронічно ми не ставилися б до зборів, але вони організовують людей.  І ми намагаємося обрати в лідери кращих, гідних, професійних. Як раз на таких будуємо свої надії, шукаємо у них допомоги і захисту.

Ось чому працюючій людині профспілка потрібна завжди.

Васюнькін  О.В. 

Голова районної організації профспілки

                   працівників освіти і науки України