Глибока мудрості блакить
Сива птаха щедро вибілила скроні...
Заглянула в очі – а там неба синь!
Синь прозора, чиста, барвінкова...
В оту синь – немов у небо линь!
Півстоліття дивляться на учнів
Очі ті, що світяться теплом.
Півстоліття сіє добре й вічне
Серце те, що сповнене добром.
Хай же проростають ці зернята
В кожного, хто їх в долоньки взяв.
Хай Людьми зростають хлопці та дівчата,
Адже Вчитель цей в них душу вклав.
А себе продовжить в своїх дітях,
Що його ж стежиною ідуть.
Його мудрість і поради цінні
В нових поколіннях проростуть.
Сива птаха щедро вибілила скроні,
А очей торкнутись не посміла...
( Присвячується директору школи
Торопенку Леоніду Миколайовичу)
Голова профкому Кир’яківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Свівтлана Якубець