Юридичні консультації

Правові підстави відсторонення працівника від роботи

   Відсторонення від роботи— це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах з роботодавцем, можливості фактичної реалізації ним права на працю.

   Відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається уразі:

      - появи на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

      -  відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів;

      - відмови або ухилення від навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

      -  в інших випадках, передбачених законодавством.

   Відсторонення працівника від роботи здійснює власник або уповноважений ним орган на підставі виявленого ним факту, через який роботодавець має право або зобов’язаний усунути працівника від виконання його трудових обов’язків.

Детальніше...

Роз’яснення щодо страхового стажу працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період

   Відповідно до статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» страховий стаж  — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

  Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться у системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи  — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

    За працівників підприємств, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які отримують компенсаційні виплати, що виплачує роботодавець за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» від 04.03.2015 № 105, єдиний внесок не нараховується та, відповідно, період отримання таких виплат до страхового стажу не зараховується.

Детальніше...

Юридичне визначення поняття «виконуючий обов’язки»

   Досить часто мають місце випадки, коли працівник навчального закладу, установи освіти призначається на посаду з формулюванням: «тимчасово виконуючий обов’язки». Варто зазначити, що чіткого правового визначення такого поняття у законодавстві України немає.

   Згідно з чинним законодавством України виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника може бути як без звільнення працівника від своїх основних обов’язків, так і зі звільненням працівника від своїх основних обов’язків.

  Відповідні роз’яснення надані у листі Міністерства праці та соціальної політики України "Щодо виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника" від 19 квітня 2011 року № 126/06/186-11.

Детальніше...

Право працівника на відпустку без збереження заробітної плати в окремих випадках

       Чи має право працівник звернутися із заявою щодо надання відпустки без збереження заробітної плати, якщо у нього залишилися невикористані дні щорічної відпустки ?

      Відповідно до статті 4 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР із змінами (далі — Закон України «Про відпустки») щорічна відпустка та відпустка без збереження заробітної плати — це окремі види відпусток, які не впливають одна на одну.

     Отже, навіть якщо у працівника залишилися невикористані дні щорічної відпустки, він має право на відпустку без збереження заробітної плати за наявності відповідних підстав.

Детальніше...

Щодо права окремих педагогічних працівників на присвоєння кваліфікаційних категорій

   Чи мають право на присвоєння кваліфікаційних категорій “спеціаліст”, “спеціаліст другої категорії”, “спеціаліст першої категорії”, “спеціаліст вищої категорії” педагогічні працівники з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста ?

   Відповідно до пункту 2 Порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року № 1109 (далі — Порядок № 1109), кваліфікаційні категорії “спеціаліст”, “спеціаліст другої категорії”, “спеціаліст першої категорії”, “спеціаліст вищої категорії” присвоюються педагогічним працівникам з освітнім ступенем магістра, які займають такі посади: вчитель; викладач; вихователь; соціальний педагог по роботі з дітьми-інвалідами; соціальний педагог; логопед закладу охорони здоров’я та соціального забезпечення; завідувач логопедичного пункту; методист; педагог-організатор; практичний психолог; концертмейстер; художній керівник; вихователь-методист; музичний керівник; інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету.

Детальніше...

Більше статей...

З офіційних джерел