Юридичні консультації

Право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника

   Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІVіз змінами (далі — Закон України № 1058-ІV) пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а у разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2 статті32 ЗаконуУкраїни № 1058-ІV, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21листопада 2013року по 21лютого 2014року за євроінтеграцію (Революції Гідності), — незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Детальніше...

Правові підстави надання допомоги з тимчасової втрати працездатності сумісникові, який за основним місцем роботи перебуває у відпустці для догляду за дитиною

   Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІVіз змінами (далі  — Закон України № 1105-ХІV) матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

   Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України № 1105-ХІVпідставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а у разі роботи за сумісництвом  — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи.

Детальніше...

Порядок внесення записів про роботу за сумісництвом до трудових книжок працівників

  Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 із змінами (далі — Інструкція № 58) на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

   Відповідно до пункту 2.14 Інструкції № 58 робота за сумісництвом, яка оформлена у встановленому порядку, у трудовій книжці працівника зазначається окремим рядком.

    Запис відомостей про роботу за сумісництвом здійснюється за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи, оскільки саме там зберігається трудова книжка працівника.

  Підставою для внесення запису про роботу за сумісництвом до трудової книжки працівника є засвідчені у встановленому порядку копії наказів про прийняття на роботу та звільнення (або витяги зі зведених наказів з особового складу). Підпис особи, яка засвідчила копію (витяг), обов’язково має бути скріплено печаткою закладу, установи, організації.

Детальніше...

Правові підстави відсторонення працівника від роботи

   Відсторонення від роботи— це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах з роботодавцем, можливості фактичної реалізації ним права на працю.

   Відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається уразі:

      - появи на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

      -  відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів;

      - відмови або ухилення від навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

      -  в інших випадках, передбачених законодавством.

   Відсторонення працівника від роботи здійснює власник або уповноважений ним орган на підставі виявленого ним факту, через який роботодавець має право або зобов’язаний усунути працівника від виконання його трудових обов’язків.

Детальніше...

Роз’яснення щодо страхового стажу працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період

   Відповідно до статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» страховий стаж  — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

  Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться у системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи  — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

    За працівників підприємств, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які отримують компенсаційні виплати, що виплачує роботодавець за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» від 04.03.2015 № 105, єдиний внесок не нараховується та, відповідно, період отримання таких виплат до страхового стажу не зараховується.

Детальніше...

Більше статей...

З офіційних джерел