Юридичні консультації

Право науково-педагогічних працівників обіймати посади професора чи доцента

Чи мають право обіймати посади професора чи доцента науково-педагогічні працівники, які не мають відповідних вчених звань?

Який порядок оплати праці зазначених працівників?

 

Науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів приймаються на роботу відповідно до вимог Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього та четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744, яким, зокрема, не встановлено термін, на який можуть обиратися чи прийматися на роботу науково-педагогічні працівники. Такого обмеження не встановлено також Законом України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року № 2984-III (із змінами та доповненнями).  

Згідно з додатком 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (із змінами та доповненнями) науково-педагогічним працівникам, які обрані чи призначені на посади професорів чи доцентів, але не мають відповідного вченого звання, один раз строком до двох років від часу першого обрання  чи  призначення  встановлюються  відповідні  тарифні  розряди:     професор — 20,  доцент — 19.

Тобто, у зазначеному нормативно-правовому акті йдеться про порядок встановлення посадових окладів особам, які не мають відповідного вченого звання, але обраним чи призначеним на посади професора чи доцента.

Саме на термін до двох років обумовлюється встановлення їм розмірів посадових окладів, зокрема, обраному чи призначеному працівникові на посаду професора, — на рівні 20 тарифного розряду, а доцента — 19 тарифного розряду.  

Відповідно до частини 4 пункту 6.2. Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 02 квітня 1993 року № 90 (із змінами та доповненнями), якщо після закінчення двох років перебування на посаді професора чи доцента вчене звання не присвоєне, цим особам встановлюється оклад асистента (викладача) з урахуванням наявності наукового ступеня, а при переході на ці посади з посад доцента, старшого викладача — оклад доцента, старшого викладача.

Зазначена Інструкція є чинною, проте з 1 вересня 2005 року застосовується у частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним наказом Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557.

 

Пільги, на які має право багатодітна родина

На які пільги має право багатодітна родина, у якій виховуються шестеро дітей?

Куди потрібно звертатися, щоб отримати відповідні пільги?

 

З метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім’ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та іншими законами України.

Сім’ям з дітьми у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, надаються пільгові довгострокові кредити на придбання житла, предметів довгострокового користування та житлове будівництво.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» багатодітним сім’ям надаються такі пільги:

1)      50% знижка плати за користування житлом (квартирна плата) у межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає у жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

Детальніше...

Порядок здійснення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки

Які служби мають виконувати повірку лічильників спожитої електроенергії, води та газу, встановлених у квартирі?

Хто має сплачувати за повірку облікових приладів?

Чи мають власників квартир самостійно демонтувати та приносити лічильники для повірки?

 

Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, на які поширюється метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку.

Повірка здійснюється територіальними органами або метрологічними службами підприємств, акредитованих на право її проведення за окремими договорами.

Детальніше...

Документи, необхідні для того, щоб стати на квартирний облік

 

  1. Ксерокопія паспорта (перша сторінка та сторінка із зазначенням прописки) усіх повнолітніх членів сім’ї, які стають на квартирний облік.
  2. Ксерокопія свідоцтва про одруження або розірвання шлюбу.
  3. Ксерокопія свідоцтва про народження дитини (дітей).
  4. Довідка за формою № 3 (із ЖЕКу).
  5. Довідка про попереднє місце проживання, якщо за останнім місцем проживання були прописані після 1992 року.
  6. Якщо хтось із членів сім’ї, який виявив бажання стати на квартирний облік, має або мав квартиру чи будинок, що належить йому на праві приватної власності, необхідно надати копію правовстановлюючого документа: свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування тощо.
  7. Довідка з місця роботи (із зазначенням місця роботи та займаної посади).
  8. Документи, що дають право на пільги: медичний висновок ВКК, копія посвідчення учасника бойових дій, інваліді війни, члена сім’ї загиблого, інваліда з дитинства, інваліда праці, потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС І тп ІІ категорій тощо.
  9. Бланк заяви за формою № 1 про прийняття на квартирний облік видається інспектором та заповнюється за зразком. Підписи усіх повнолітніх членів сім’ї, які стають на квартирний облік, та дата заповнення проставляються у присутності інспектора. Заява приймається тільки за наявності усіх необхідних документів. 
  10. Три аркуші паперу формату А4, два конверти з марками.

 

Типовий порядок обробки персональних даних у базах персональних даних

20 січня 2012 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Типового порядку обробки персональних даних у базах персональних даних» від 30 грудня 2011 року № 3659/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 січня 2012 року за № 1/20314.

Документом встановлено загальні вимоги до організаційних та технічних заходів захисту персональних даних під час їх обробки у базах персональних даних власниками та розпорядниками баз персональних даних.

Обробка персональних даних може здійснюватися повністю або частково у інформаційній (автоматизованій) системі та / або у формі карток персональних даних.  

Детальніше...

З офіційних джерел