Юридичні консультації

Педагогічне навантаження вчителів загальноосвітніх навчальних закладів

Якими документами регулюється встановлення педагогічного навантаження вчителів загальноосвітніх навчальних закладів?

Чи є особливості встановлення педагогічного навантаження вчителів початкових класів?

 

Питання встановлення педагогічного навантаження вчителів врегульовано рядом законодавчих та нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 року № 651-ХІV (із змінами та доповненнями) педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності у такому співвідношенні до тарифної ставки:

класне керівництво — 20-25 відсотків;

перевірка зошитів — 10-20 відсотків; 

завідування:

майстернями — 15-20 відсотків;

навчальними кабінетами — 10-15 відсотків;

навчально-дослідними ділянками — 10-15 відсотків.  

Розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.  

Згідно з пунктом 64 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102 (із змінами та доповненнями), тривалість педагогічної (викладацької) роботи вчителя для встановлення та виплати йому ставки заробітної плати складає 18 годин на тиждень. У цьому ж пункті зазначено, що ставки заробітної плати вчителів, як і ряду інших педагогічних працівників, встановлюються, виходячи із затрат робочого часу у астрономічних годинах (60 хвилин). Короткі перерви, передбачені між уроками, є робочим часом педагогічного працівника.  

Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах визначена статтею 16 Закону України «Про загальну середню освіту», пунктом 43 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, пунктом 4.9 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63, погоджених листом Міністерства освіти і науки України 05 червня 2001 року № 1/12-1459.

Відповідно до зазначених документів тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: у перших класах — 35 хвилин, у других – четвертих класах — 40 хвилин, у п’ятих – одинадцятих (дванадцятих) класах — 45 хвилин.

Варто зазначити, що пунктом 5 статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» та частиною 2 пункту 43 Положення про загальноосвітній навчальний заклад передбачено можливість зміни встановленої тривалості уроків, що допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Різниця у часі навчальних годин перших – четвертих класів обов’язково обліковується та компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями.  

Тривалість перерв між уроками визначена пунктом 46 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, у якому зазначено наступне: тривалість перерв між уроками встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку та харчування учнів, але не менш як 10 хвилин, великої перерви (після другого або третього уроку) — 20 хвилин.

Згідно з пунктом 9.7 ДСанПіН тривалість перерв між уроками для учнів першого класу має бути не меншою, ніж 15 хвилин, для усіх інших класів — 10 хвилин; великої перерви (після 2-го уроку) — 30 хв. Замість однієї великої перерви можна після 2-го та 3-го уроків влаштовувати 20-хвилинні перерви.  

У зв’язку із запровадженням з 1 вересня 1999/2000 навчального року зазначеної вище тривалості уроків у початкових класах Міністерством освіти України  було направлено на місця  відповідний  лист від 27 жовтня 1999 року № 1/9-419 «Про тривалість уроків у початкових класах».

У листі, зокрема, зазначено, що з метою створення сприятливих умов для організації відпочинку молодших школярів та збереження чинної норми педагогічного навантаження вчителів відповідно збільшується тривалість перерв між уроками. У цьому випадку додатковий облік та компенсація навчального часу не здійснюється.

У початкових класах тривалість уроків не може перевищувати встановлених законом норм. Для збереження сумарного навантаження в астрономічних годинах учнів (навчального) та вчителів (педагогічного) при зменшенні тривалості уроків допускається збільшення кількості занять (наприклад, замість 3 уроків по 40 хвилин можна проводити 4 уроки по 30 хвилин) або навчальних днів.

Збільшення кількості уроків у зв’язку із скороченням їх тривалості не повинно призводити до зміни педагогічного навантаження вчителів, встановленого при тарифікації.

Зменшення тривалості уроків без збереження сумарного навчального навантаження учнів обов’язково обліковується та компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями. Облік таких занять ведеться у класному журналі на спеціальній сторінці, де фіксується дата, тривалість, тема додаткового заняття або консультації та ставиться підпис вчителя.

Право науково-педагогічних працівників обіймати посади професора чи доцента

Чи мають право обіймати посади професора чи доцента науково-педагогічні працівники, які не мають відповідних вчених звань?

Який порядок оплати праці зазначених працівників?

 

Науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів приймаються на роботу відповідно до вимог Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього та четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744, яким, зокрема, не встановлено термін, на який можуть обиратися чи прийматися на роботу науково-педагогічні працівники. Такого обмеження не встановлено також Законом України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року № 2984-III (із змінами та доповненнями).  

Згідно з додатком 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (із змінами та доповненнями) науково-педагогічним працівникам, які обрані чи призначені на посади професорів чи доцентів, але не мають відповідного вченого звання, один раз строком до двох років від часу першого обрання  чи  призначення  встановлюються  відповідні  тарифні  розряди:     професор — 20,  доцент — 19.

Тобто, у зазначеному нормативно-правовому акті йдеться про порядок встановлення посадових окладів особам, які не мають відповідного вченого звання, але обраним чи призначеним на посади професора чи доцента.

Саме на термін до двох років обумовлюється встановлення їм розмірів посадових окладів, зокрема, обраному чи призначеному працівникові на посаду професора, — на рівні 20 тарифного розряду, а доцента — 19 тарифного розряду.  

Відповідно до частини 4 пункту 6.2. Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 02 квітня 1993 року № 90 (із змінами та доповненнями), якщо після закінчення двох років перебування на посаді професора чи доцента вчене звання не присвоєне, цим особам встановлюється оклад асистента (викладача) з урахуванням наявності наукового ступеня, а при переході на ці посади з посад доцента, старшого викладача — оклад доцента, старшого викладача.

Зазначена Інструкція є чинною, проте з 1 вересня 2005 року застосовується у частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним наказом Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557.

 

Пільги, на які має право багатодітна родина

На які пільги має право багатодітна родина, у якій виховуються шестеро дітей?

Куди потрібно звертатися, щоб отримати відповідні пільги?

 

З метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім’ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та іншими законами України.

Сім’ям з дітьми у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, надаються пільгові довгострокові кредити на придбання житла, предметів довгострокового користування та житлове будівництво.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» багатодітним сім’ям надаються такі пільги:

1)      50% знижка плати за користування житлом (квартирна плата) у межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає у жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

Детальніше...

Порядок здійснення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки

Які служби мають виконувати повірку лічильників спожитої електроенергії, води та газу, встановлених у квартирі?

Хто має сплачувати за повірку облікових приладів?

Чи мають власників квартир самостійно демонтувати та приносити лічильники для повірки?

 

Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, на які поширюється метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку.

Повірка здійснюється територіальними органами або метрологічними службами підприємств, акредитованих на право її проведення за окремими договорами.

Детальніше...

Документи, необхідні для того, щоб стати на квартирний облік

 

  1. Ксерокопія паспорта (перша сторінка та сторінка із зазначенням прописки) усіх повнолітніх членів сім’ї, які стають на квартирний облік.
  2. Ксерокопія свідоцтва про одруження або розірвання шлюбу.
  3. Ксерокопія свідоцтва про народження дитини (дітей).
  4. Довідка за формою № 3 (із ЖЕКу).
  5. Довідка про попереднє місце проживання, якщо за останнім місцем проживання були прописані після 1992 року.
  6. Якщо хтось із членів сім’ї, який виявив бажання стати на квартирний облік, має або мав квартиру чи будинок, що належить йому на праві приватної власності, необхідно надати копію правовстановлюючого документа: свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування тощо.
  7. Довідка з місця роботи (із зазначенням місця роботи та займаної посади).
  8. Документи, що дають право на пільги: медичний висновок ВКК, копія посвідчення учасника бойових дій, інваліді війни, члена сім’ї загиблого, інваліда з дитинства, інваліда праці, потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС І тп ІІ категорій тощо.
  9. Бланк заяви за формою № 1 про прийняття на квартирний облік видається інспектором та заповнюється за зразком. Підписи усіх повнолітніх членів сім’ї, які стають на квартирний облік, та дата заповнення проставляються у присутності інспектора. Заява приймається тільки за наявності усіх необхідних документів. 
  10. Три аркуші паперу формату А4, два конверти з марками.

 

З офіційних джерел