У справжнього вчителя і діти найкращі

Єланецька районна організація профспілки працівників освіти і науки представляє творчий портрет учителя  зарубіжної літератури Єланецької ЗОШ І-ІІІст.

Фоміної Галини Ярославівни  

 

                                               Творчість – це здатність дивуватися та

                                               пізнавати, вміння знаходити рішення  в             

                                               нестандартних ситуаціях, спрямованих

                                               на відкриття нового, та схильність до

                                               глибокого осмислення  свого досвіду»

                                                                                         (Е. Фромм).       

 

Сумніватися, шукати, апробувати, творити…Це  зміст життя і життєве кредо Фоміної Галини Ярославівни, вчителя вищої категорії, вчителя методиста, делегата ІІ з’їзду  освітян України, нагородженої нагрудним знаком «В. О. Сухомлинський», номінанта педагогічного обласного рейтингу «Кращий педагогічний працівник школи – 2011», учасника Всеукраїнського експерименту з проблеми «Художньо - естетична освіта учнів у процесі впровадження інтегрованого курсу «Художня культура». ЇЇ ім’я занесено до  книги освітянських зірок Миколаївщини «Шануємо учителя  свого».

          Духовно та культурно багата, толерантна, мудра, безжальна до сірості безликості, Галина Ярославівна  не любить примітивізму , вчить неординарно мислити, спрямовує учнів до духовної досконалості. Якщо ви, шановний читачу, не були на уроках художньої культури  Фоміної Галини  Ярославівни, ви не побачили уроків сценариста – постановника та провідного автора  дійства, яке чомусь зветься досить буденно – «урок ». Але її урок художньої культури – це театр, який , як і справжній театр, розпочинається з портретів відомих акторів ,  які зайняті у виставах. ЇЇ актори – це учні, навчені Галиною Ярославівною   естетично сприймати твори мистецтва, вміти поціновувати їх , порівнювати та співставляти. У дітей з’являється потреба у спілкуванні з шедеврами мистецтва, розвиваються естетичні судження ,  формуються уміння  користуватися знаннями у процесі міжособистісного спілкування .

Продовжується театр в класі, де є і сцена, і куліси,  і декорації, і глядачі.

Підводячи підсумок уроку, вчителька наголошує, що в наш непростий час спостерігається занепад  мистецьких і духовних цінностей, і так важливо не збитися  з дороги  краси і моралі, не заблукати у масових нетрях, а цінити те, щo складає  національне надбання.

У справжнього майстра - вчителя і діти найкращі.  Вони вірять своєму вчителю, прислухаються до її порад і твердо переконані, що уроки художньої культури досить необхідні в їхньому житті і, що  не можна бути громадянином України і не знати її музеїв, соборів , ікон, скульптур, творів мистецтва; тому залюбки учні школи відвідують театри міст  Миколаєва,  Києва , Одеси, галереї, музеї, беруть участь та завойовують призові місця у Всеукраїнських художньо – естетичних конкурсах .

Я поцікавилася: «Що заохочує Вас , Галино Ярославівно,  щоденно переступаючи поріг класу, бути завжди на «лобному місці», грати провідну роль та одночасно активізувати акторів – аматорів, цих хлопчиків і дівчаток, яких довірили нам батьки?»

Вчителька зазначила, що в своїй роботі  керується  принципом: «Якщо ти байдужий до долі дитини, ти не можеш бути щасливим.

І традиційне запитання : «Які ваші плани на майбутнє?»

Галина Ярославівна:  «У втіленні своїх  планів і задумів кожен вчитель  виробляє концепцію педагогічної діяльності, яка визначає ціннісні орієнтири. Peaлізація моєї концепції художньо – естетичного виховання учнів можлива лише в контексті особистісно – орієнтованого навчання,  яке включає в себе інтелектуальну, емоційну та особистісну сфери та  має гуманістичне підґрунтя. Я мрію, що в основній  школі будуть введені уроки мистецтва, а в старшій - уроки естетики, що проблемі наступності мистецької освіти буде приділено більше уваги і ми зможемо збагатити емоційно – естетичний досвід учнів і сформувати потребу в творчій самореалізації та духовно – естетичному самовдосконаленні учнів».

Педагогічний процес  - вічна діалектика успіхів і невдач. Я вам , Галино Ярославівно, зичу побільше успіхів і, щоб ваше мудре слово знаходило відгук в серцях ваших учнів.

 

  Завуч з навчально – виховної  роботи Єланецької ЗОШ І – ІІІ ступенів         Глядченко Т.Д.

 

З офіційних джерел