Право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника

   Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІVіз змінами (далі — Закон України № 1058-ІV) пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а у разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2 статті32 ЗаконуУкраїни № 1058-ІV, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21листопада 2013року по 21лютого 2014року за євроінтеграцію (Революції Гідності), — незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

   Батьки та чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

   Згідно з частинами 2 та 3 статті 36 Закону України № 1058-ІV непрацездатними членами сім’ї вважаються:

   1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України № 1058-ІV;

   2)діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

   Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти — до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

   3)чоловік (дружина), а у разі їх відсутності — один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку та працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

   До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені у частині 2 статті36 Закону України № 1058-ІV, якщо вони:

   1)були на повному утриманні померлого годувальника;

  2)одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним та основним джерелом засобів до існування.

   Варто зазначити !  Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним та основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

   Відповідно до частин 4 – 6 статті 36 Закону України № 1058-ІV усиновлені діти мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.Пасинок та падчерка мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право йу разі їх усиновлення.

   Варто зазначити !   Положення Закону України № 1058-ІV, що стосуються сім’ї померлого, відповідно поширюються й на сім’ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

   Згідно зі статтею 37 Закону України № 1058-ІV пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається у розмірі:

    –  на одного непрацездатного члена сім’ї — 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;

  – на двох та більше непрацездатних членів сім’ї — 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

   Дітям-сиротам пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається у зазначених вище розмірах, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

   Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України № 1058-ІV пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім’ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною 2 статті 36 Закону України № 1058-ІV, а членам сім’ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України № 1058-ІV, — довічно.

   Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії (частина 2 статті 38 Закону України № 1058-ІV).

   Згідно зі статтею 39 Закону України № 1058-ІV на усіх членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

З офіційних джерел