Учитель для школи – це те ж саме, що сонце для всесвіту

     Первомайська міська організація профспілки працівників освіти  і науки представляє творчий портрет учителя світової літератури та російської мови Первомайської ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 Балабан Юлії Євгеніївни, члена профспілкового комітету закладу, голови комісії з питань культурно-масової та спортивної роботи. 

  

Учитель для школи –  це те ж саме, що сонце для всесвіту.

Він джерело тієї сили, яка надає руху всій машині.

Остання заіржавіє у мертвому заціпенінні,

якщо він не зуміє вдихнути в неї життя і рух...

А. Дістєрвег 

         Уже протягом 26 років все її життя до секунди присвячене великому, гамірливому, неоднозначному мистецтву – педагогічній діяльності. Юлія Євгеніївна твердо переконана, що учительська доля – це магічний кристал, який  повинен бути дійсно кристалом, а не аморфною розмазнею – інакше магія не здійсниться.

         Обрання професії для Юлії Євгеніївни не було спонтанним – це продуманий, свідомий вибір, хоча шлях до неї був і тернистим. Спочатку Юлія Євгеніївна закінчила з червоним дипломом Первомайське медичне училище. Перед нею стелилася дорога лікаря, але їй хотілося лікувати не людські тіла, а людські душі, тому без вагань вступила до педагогічного вузу на філологічний факультет, адже, ще у 13 років закохавшись у Григорія Печоріна, уже не мислила свого життя без великої літератури.

         Навчання спочатку в Івано-Франківському, а потім Вінницькому педагогічному інституті було цікавим, змістовним, захоплюючим, і Юлія Євгеніївна остаточно переконалась – вона саме там, де повинна бути.

         14 серпня 1985 року розділило її життя на «до» і «після». «До» – юність, навчання, мрії, романтика і віра, як у великого Гоголя, – стану працювати і переверну світ. «Після» – робота, зрілість, що настала раптово, бо відразу стала учителем ЗОШ № 9, класним керівником, членом великого колективу, для якого школа – понад усе!  

         Не дивно, що і сімейне життя у Юлії Євгеніївни розпочалося не просто в один із днів року, а саме 24 травня, коли у всіх школах лунав останній дзвоник. Юлії Євгеніївні він сповіщав про народження нової сім’ї, отримання нового статусу ­– «дружина».

         З 1988 року життя Юлії Євгеніївни тісно пов’язане з ЗОШ І-ІІІ ст. № 4. Ця школа стала її другою домівкою, родиною, де вона знайшла своїх найкращих друзів-однодумців, з якими вже понад 20 років досягає вершин й іноді чогось втрачає, перемагає і терпить поразки, захоплюється і розчаровується, навчає і виховує, одним словом, живе. У свій час тут навчались та працювали її рідні й близькі, цю ж  школу зі срібною медаллю у 2004 році закінчив син Дмитро. Можливо, саме тому Юлія Євгеніївна, перш за все, намагається бути хранителем Ордена професіоналізму.

         Балабан Ю.Є. неодноразово брала учать у різноманітних професійних конкурсах: «Учитель року» (переможець міського та учасник обласного етапів), Всеукраїнський конкурс ім. В. Сухомлинського на кращу розробку уроку «Серце віддаю дітям» (ІІІ місце), учасник Всеукраїнського консиліуму при Міністерстві науки та освіти України «Стан виховного процесу у школі». Педагог очолює міський клуб «Спілкування», є керівником шкільного методичного об'єднання учителів філологічного напряму, має численні власні публікації.

         Юлія Євгеніївна – сучасний педагог, який іде в ногу з часом. Разом з тим, вона залишається прихильницею тих методик та форм роботи, що примушують учнів думати, прагнути вчитися, бути активними.

         На запитання: «Чого учителю не можна пробачити?», Юлія Євгеніївна відповіла з твердою переконаністю:

-         нелюбов до людей;

-         злостивість і мстивість;

-         непрофесіоналізм;

-         відображення свого настрою, самопочуття, особистого ставлення до учня на його оцінках;

-         відсутність почуття гумору та артистизму.

          На думку Юлії Євгеніївни школа – це поштова скринька, в яку відправник-учитель кидає лист – знання з надією на те, що його отримає адресант-учень. І, головне, щоб цей лист не загубився, щоб його не відкрив хтось чужий, щоб його не замінили, щоб не прийшов із запізненням, щоб вірно зрозуміли його зміст.

         Юлії Євгеніївні щастить на учнів: чимало її випускників стали філологами, лінгвістами, архітекторами, дизайнерами. Щороку її вихованці стають переможцями міського та учасниками обласного етапу  Всеукраїнської олімпіади зі світової літератури, учасниками та переможцями обласного конкурсу «Поетична пристань».

        Особливою гордістю учителя є учні-слухачі МАН. Це надзвичайно творчі та обдаровані школярі, які неодноразово ставали переможцями обласного етапу захисту наукових робіт.

        Маючи такі здобутки, Юлія Євгеніївна відчуває себе ювеліром та квіткарем, бо «мінерали» після довгої, копіткої огранки перетворюються на коштовне каміння, а із «непоказного насіння» виростають чудові квіти, що із середини випромінюють добро і красу.

        Вчитель переконана, що злагоджена робота закладу, позитивний мікроклімат у колективі залежать від багатьох чинників. І одним із них є стабільна, результативна  робота шкільного профспілкового комітету.

        Головою шкільної профспілки є Дегтяренко Ліана Георгіївна, а її незмінними помічниками протягом багатьох років є Балабан Юлія Євгеніївна, Тарнавська Лариса Анатоліївна, Волосюк Ірина Володимирівна. На засіданнях профспілкового комітету розглядаються важливі та актуальні питання. А нестандартні форми проведення профспілкових зборів із залученням фахівців: психолога, соціального працівника, представника служби охорони праці та ін., дають можливість глибше розглянути ту чи іншу проблему і прийняти конкретне рішення.

       Крім того, всі члени профкому є справжніми генераторами ідей, які відображаються у цікавих загальношкільних справах. Так, уже стало традицією у вересні проводити церемонію «Посвяти у вчителі» з привітаннями, подарунками, конкурсами для тих, хто вперше переступив поріг школи в якості вчителя. Дане дійство кожного року відрізняється своєю неповторністю та оригінальністю.

      З любов'ю і турботою до колег-ветеранів праці проходять в школі розважальні програми та вечори.

      А головною душевною потребою для колективу ЗОШ №4 є виступи команди «ШПАРМС» (шкільна профспілкова аварійно-ремонтна методична служба), що нещодавно відзначила свій  20-річний ювілей. Учасники команди (серед яких і Балабан Ю.Є.) переконані, що з гумором та сміхом набагато легше долаються будь-які проблеми та негаразди.

      Ось так і йде по життю з посмішкою, з впевненістю в краще майбутнє чудова людина і гарний педагог Юлія Євгенівна Балабан, яскрава представниця Первомайської освіти. 

 

Голова міської організації профспілки  Сисоєва І.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

З офіційних джерел