Живе спілкування як основа довіри.
Говорячи про те, що найбільше мотивує освітян бути членами Профспілки, я переконана: жодні формальні заходи не замінять живого спілкування.Мій досвід показує, що справжня довіра народжується саме там, де є можливість зустрітися очі в очі — у первинних організаціях, у трудових колективах, у звичайній, щирій розмові.
Саме тому одним із найефективніших форматів роботи для мене є виїзні зустрічі у закладах освіти. За ці 4 місяці 26-го року відвідала всі гімназії (5 закладів) та ліцеї (9 закладів) 3-х громад (Мигіївської, Синюшинобрідської та Кам’яномостівської). Це не просто візити - це відкритий діалог, у якому кожен член профспілки має можливість:
- поставити запитання, яке його турбує;
- висловити власну позицію;
- отримати чесну і зрозумілу відповідь;
- бути почутим.
І найважливіше — відчути, що Профспілка не десь далеко, а поруч.
Такі заходи я умовно називаю «Профспілка поруч: відкритий діалог», адже їх суть — не у звітах, а у взаємодії.
Ми всі розуміємо: сьогодні освітяни особливо потребують не лише захисту, а й підтримки, роз’яснення, впевненості. І саме під час живого спілкування зникають бар’єри, народжується довіра і формується справжнє партнерство.
Я глибоко переконана: первинка - це серце Профспілки. І якщо це серце працює активно, відкрито і впевнено — тоді сильною є вся організація. Саме у колективах ми бачимо реальні проблеми, чуємо справжні запити і можемо оперативно реагувати.І саме там формується відповідь на головне чому варто бути членом профспілки.
Бо це:
- можливість бути почутим;
- реальний захист своїх прав;
- підтримка у складних ситуаціях;
- і відчуття єдності.

Для мене особисто такі зустрічі —це не просто робота. Це можливість бути поруч із людьми, чути їх, розуміти і разом знаходити рішення.І саме через такий формат — відкритий, чесний, безформальностей - Профспілка стає не структурою, а спільнотою. Спільнотою, в якій хочеться бути.



